Українці вже через кілька місяців
отримають перші платіжки за опалення. Наступний опалювальний сезон може
виявитися рекордно дорогим для субсидіантів: скоротили тривалість сезону
і нормативи, на які нараховується “знижка”. Крім того, згідно з
меморандумом з МВФ, вже найближчим часом НКРЕКП повинна ввести
абонентську плату на газ. Сайт “Поштівка” з’ясував, що чекає українців в опалювальному сезоні 2017/2018.
Субсидіантам доведеться платити більше
Уже в жовтні українцям прийдуть перші
платіжки за опалення. Цей опалювальний сезон може виявитися рекордно
дорогим в першу чергу для субсидіантів. Так, ще кілька місяців тому
Кабінет міністрів прийняв рішення скоротити опалювальний сезон для
українців, які самі опалюють свої будинки і квартири. Якщо раніше
субсидія покривала витрати для таких сімей з першого жовтня по 30
квітня, цей опалювальний сезон стартує для них тільки 15 жовтня і
закінчиться 15 квітня. Якщо включити опалення раніше або закінчити
опалювальний сезон пізніше, за “зайвий” місяць доведеться платити без
субсидії.
Крім того, скоротилися і норми
споживання, на які нараховується “комунальна знижка”. Наприклад, раніше
субсидія покривала 5,5 кубів газу на опалення одного квадратного метра,
зараз – всього п’ять кубів. Норматив споживання електроенергії
скоротився з 65 до 51 кВт*год електроенергії (якщо електричне опалення),
а на центральне опалення – з 0,0548 до 0,0431 Гкал тепла (якщо
центральне опалення).
Скорочення нормативів призведе до того,
що держава буде менше витрачати на субсидії, впевнений екс-начальник
Управління по зв’язках з громадськістю “Нафтогазу” Валентин Землянський.
“Це призведе до зменшення субсидій. Соціальні норми скорочені, а субсидія покриває тільки соціальні норми. Крім того, це призведе до зростання оплати. Щось покриє субсидія, а решту люди повинні платити самі”, – пояснює експерт.
У той же час експерти впевнені:
соціальні нормативи занадто високі і їх необхідно знижувати. Так,
українці без субсидії в минулому опалювальному сезоні використовували в
два рази менше газу для обігріву житла, відзначає експерт. Така ситуація
пояснюється тим, що багато субсидіантів витрачали рівно стільки газу,
скільки покривала субсидія, і не замислювалися про економію.
Що буде з тарифами
Як заявляють в Мінсоцполітики: основне
подорожчання комунальних послуг вже позаду. Так, в березні цього року
пройшов останній етап підвищення вартості електроенергії, а в жовтні
минулого року, коли Кабмін підвищить тариф на газ до 6,879 гривні за
кубометр, прем’єр Володимир Гройсман перконує, що нібито це останнє
підвищення в історії держави.
“Ми розглянемо важливе рішення для нас і для держави – питання встановлення єдиної ціни на газ. Переконаний в тому, що ми в цьому питанні сьогодні поставимо крапку, і це буде остання зміна ціни на газ в житті нашої держави”, – сказав прем’єр.
Правда, підвищувати вартість газу рано
чи пізно доведеться, впевнені експерти. Так, діючий тариф прив’язаний до
курсу гривні і вартості імпортного палива. Якщо в минулому році газ для
України коштував приблизно 185 доларів, в бюджеті цього року закладено
ціну на газ – 245 доларів за тисячу кубометрів. До слова, згідно з
постановою Кабміну №90 від 21 лютого, тариф на газ повинні переглядати
першого квітня та першого жовтня кожного року. При перегляді тарифу
враховуватимуть середньомісячні показники цін на газ на німецькому хабі
NCG (за півріччя) з урахуванням витрат на транспортування до
українського кордону і входу в ГТС в перерахунку на офіційний курс НБУ, а
також тарифи на транспортування, розподіл і націнку “Нафтогазу”. Якщо
виявиться, що тариф, сформований за імпортним паритету, вище чинного не
менше, ніж на 10%, ціни на газ переглянуть.
В інтерв’ю одному з телеканалів місяць тому Володимир Гройсман повідомив що уряд не підтримує підвищення тарифів.
“Підвищення ціни на природний газ для українських громадян ми не підтримуємо. Ціни будуть залишатися в природних коливаннях ціни відповідно до інфляційних процесів в тому числі, тому якихось різких змін в ціноутворенні не відбудеться”, – зазначив Гройсман.
Нагадаємо, тарифи на електроенергію,
воду і опалення визначає Нацкомісія в сферах енергетики і комунальних
послуг (НКРЕКП), а вартість блакитного палива визначає уряд. При цьому
від ціни на газ залежать собівартості гарячої води і опалення. Так, якщо
Кабмін підніме єдиний тариф на газ, то НКРЕКП слідом підвищить вартість
гарячої води та опалення.
Вартість холодної води в першу чергу
залежить від цін на електроенергію, обсягів споживання і вартості
робочої сили. Ростуть мінімальні зарплати – доводиться переглядати
собівартість води. Наприклад, якщо українець витратив на холодну воду
100 гривень, в середньому 38,2 гривні піде на зарплати співробітникам
місцевого “водоканалу”, 27,4 гривні витратять на світло (насоси працюють
на електроенергії), 21,2 гривні – на банківські послуги, перевірку
лічильників, 70 копійок – на погашення відсотків по кредитах, 4,5 гривні
– на ремонт, 6,5 гривні – на амортизацію і 1,5 гривні на податки і
збори.
На газ обіцяють ввести абонплату
Українська влада в меморандумі з МВФ
взяла на себе зобов’язання розділити тариф на газ. Якщо рішення
ухвалять, українцям будуть приходити дві платіжки – одна за газ як
товар, друга – за розподіл і транспортування блакитного палива (так
звана абонплата). Таке рішення відповідає європейським директивам і
передбачено прийнятим законом “Про ринок газу”. Четвертого серпня члени
Нацкомісії з питань госругулірованія в сфрех енергетики і компослуг
(НКРЕКП) зібралися для того, щоб схвалити проект зміни методики
розрахунку “абонплати”.
“Комісія визначає тільки 13% в структурі
ціни на газ – витрати на транспортування і розподіл”, – пояснює глава
НКРЕКП Дмитро Вовк. Зараз українці платять за кожен кубометр блакитного
палива 6,87 гривні. Чиновники пропонують розділити тариф – за кожен
використаний кубометр платитимуть шість гривень + незалежно від обсягів
споживання фіксовану суму (“абонплату”). При цьому Вовк зазначає: в
постанові слово “абонплата” жодного разу не згадується, нововведення
називають “платою за транспортування і розподіл”.
Введення оплати за потужність
(“абонплати”) – питання вирішене законом. Зараз чиновники обговорюють,
як її рахувати. Якщо за діючою методикою, яку планували впровадити ще в
квітні цього року і яка до цих пір залишається єдиною затвердженою, все
залежить від максимальної потужності лічильника, в новій постанові
пропонують більш вигідні для споживача умови.
Близько 70% українських сімей
використовують газ тільки для приготування їжі. Газова плита споживає в
середньому 1,2 кубометра на годину. А пропускна здатність лічильника
G1,6 – 2,5 кубометра. Лічильника з меншою потужністю не буває. Тобто
українець за старою методикою міг використовувати потужність в 1,2
кубометра, а платити як за потужність в 2,5 куба.
У новій методиці пропонують для всіх, у
кого з газових приладів є тільки плита, вважати за потужністю не 2,5
кубометра, а 1,2 куба. Для прикладу, за старою методикою з лічильником
G1,6 і газовою плитою довелося б в столиці платити “абонплату” в 29,3
гривні, за новою ще незатвердженою методикою – 11,48 гривні. Так, сім’я,
яка витрачає п’ять кубометрів газу на місяць, зараз платить 34,3
гривні, а за новою методикою буде платити – 41,48 гривні (30 гривень за
газ і 11,48 гривні “абонплати”).
А ось для тих українців, які
використовують газ для опалення, “абонплата” може бути вигідною.
Наприклад, власникам лічильника G4 рахуватимуть потужність в 4 кубометри
на годину. У Києві з таким лічильником “абонплата” складе 38,2 гривні
(без ПДВ). Так, зараз сім’я в столиці, яка спалює взимку 100 кубометрів
газу на місяць, повинна платити 687 гривень, а після введення
“абонплати” – 638,2 гривні.
